1. Словник української мови в 11 томах

умощувати

УМО́ЩУВАТИ (ВМО́ЩУВАТИ), ую, уєш і діал. УМОЩА́ТИ (ВМОЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ), ощу́, о́стиш, док., перех., розм. Розташовувати кого-небудь або розміщати, укладати що-небудь десь, намагаючись улаштувати найзручніше, найвигідніше (перев. на невеликому, тісному просторі, у незвичному, незручному місці).

Христина вносить подушку, тихо вмощує Кармелюкові в голови (Вас., III, 1960, 458);

В залі заплескали в долоні й виразно загуркали лавами, умощуючи їх для глядачів (Епік, Тв., 1958, 424);

Він [кучер] вмощує малих в задку [воза], а сам поки що йде, тримаючи віжки (М. Ол., Леся, 1960, 9);

Довго вмощав Іван під лавкою свого кошика, щоб часом не перекинувся (Чорн., Визвол. земля, 1959, 58);

Степан умостив весла в уключини, відштовхнувся, і човен птицею полетів униз по річці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64);

Ольга вмостила Лелюка під снопами, пожувала чорного хліба, зав’язала його в ганчірку і дала дитині (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умощувати — умо́щувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. умощувати — УМО́ЩУВАТИ (ВМО́ЩУВАТИ), ую, уєш і діал. УМОЩА́ТИ (ВМОЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ), ощу́, о́стиш, док., кого, що, розм. Розташовувати кого-небудь або розміщати, укладати що-небудь десь, намагаючись улаштувати найзручніше, найвигідніше. Словник української мови у 20 томах
  3. умощувати — (вмощувати), -ую, -уєш і діал. умощати (вмощати), -аю, -аєш, недок., умостити (вмостити), -ощу, -остиш, док., перех., розм. Розташовувати кого-небудь або розміщати, укладати що-небудь десь, намагаючись улаштувати найзручніше, найвигідніше (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умощувати — УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. умощувати — Умощувати, -щую, -єш сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201. Словник української мови Грінченка