1. Словник української мови у 20 томах

упорядкованість

УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. упорядко́ваний 2.

Структурна впорядкованість – найхарактерніша, невід'ємна властивість усякого живого утворення (з наук.-попул. літ.);

Упорядкованість історичного процесу відносна, а тому не може бути загальною (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядкованість — упорядко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. упорядкованість — (впорядкованість), -ності, ж. Властивість за знач. упорядкований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упорядкованість — ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал. Словник синонімів української мови
  4. упорядкованість — УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. упорядко́ваний 2. Структурна впорядкованість — найхарактерніша, невід’ємна властивість усякого живого утворення (Наука.., 8, 1965, 8). Словник української мови в 11 томах