упорядкованість
упорядко́ваність
(впорядкованість), -ності, ж.
Властивість за знач. упорядкований 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упорядкованість — упорядко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- упорядкованість — УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. упорядко́ваний 2. Структурна впорядкованість – найхарактерніша, невід'ємна властивість усякого живого утворення (з наук.-попул. літ.); Упорядкованість історичного процесу відносна, а тому не може бути загальною (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- упорядкованість — ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал. Словник синонімів української мови
- упорядкованість — УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. упорядко́ваний 2. Структурна впорядкованість — найхарактерніша, невід’ємна властивість усякого живого утворення (Наука.., 8, 1965, 8). Словник української мови в 11 томах