упорядковувати

УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.

1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь.

Це була звичайна розмова про те, як він у госпіталі впорядковував записи Брянського перед тим, як послати їх в наркомат (О. Гончар);

Хмельницький день і ніч упорядковував полки (Я. Качура);

Він того ж дня упорядкував найголовніші справи (Л. Яновська);

Дорогою силкувалася [Целя] впорядкувати свої думки, зупинити їх на чімось однім (І. Франко);

// Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і т. ін. (житло, місто тощо).

Надто втомлений був [Каргат], щоб упорядковувати своє нове житло (Ю. Шовкопляс);

// Акуратно складати, налаштовувати, поправляти.

Посеред нього [купе] стояла “богиня” й докінчувала упорядковувати своє ніжно-каштанове волосся (В. Винниченко).

2. Систематизувати, складати, підбирати в певному порядку (який-небудь матеріал).

Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядкував його (Б. Грінченко);

Коли кількість відвідувачів на лісовому гектарі становить 10–18 чоловік, треба негайно упорядковувати лісові прогулянки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядковувати — упорядко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упорядковувати — Робити порядок, давати лад <�порядок>, доводити до ладу, приводити в порядок, ставити на свої місця, ОПОРЯДЖАТИ; (справи) полагоджувати; (дані) систематизувати; (словник) укладати. Словник синонімів Караванського
  3. упорядковувати — див. закінчувати; залагоджувати Словник синонімів Вусика
  4. упорядковувати — Ладити, зладжувати, зладити, позладжувати, наладжувати, наладити, поналаджувати, поладжувати, поладити, приладжувати, уладжувати, уладити, повладувати, див. організовувати, регулювати, раціоналізувати, формувати, хазяйнувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. упорядковувати — (впорядковувати), -овую, -овуєш, недок., упорядкувати (впорядкувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. || Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упорядковувати — КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти). Словник синонімів української мови
  7. упорядковувати — Упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. упорядковувати — УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. Словник української мови в 11 томах