упорядковувати

КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти). Класифікувати верстати за технологічними ознаками; Систематизувати фольклорні записи; Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядкував його (Б. Грінченко).

НАЛА́ГОДЖУВАТИ (створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь), НАЛА́ДЖУВАТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь); НОРМАЛІЗУВА́ТИ (доводити до певної норми, виправляючи становище); ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм. (про життя, умови тощо — змінювати на краще або повертати до попереднього становища); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ) (про життя, умови тощо — робити прийнятним, приводячи в певний порядок). — Док.: нала́годити, нала́дити, організува́ти, нормалізува́ти, попра́вити, напра́вити, улаштува́ти (влаштува́ти), упоря́дкувати (впорядкува́ти). Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв'язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому (Богданові Хмельницькому) майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає (Гриць) людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити — він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). — Пор. ула́годити.

УКЛАДА́ТИ (створювати, робити словник, збірник і т. ін.), УПОРЯДКО́ВУВАТИ, СКЛАДА́ТИ. — Док.: укла́сти, упорядкува́ти, скла́сти. Укладати словник; Упорядкувати збірник народних пісень; Скласти бібліографічний покажчик.

УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок.: упорядко́вувати (впорядко́вувати), опоряджа́ти, опоря́джувати, ула́годжувати (вла́годжувати), дава́ти лад, оправля́ти, урихто́вувати (врихто́вувати). Надто втомлений був, щоб упорядкувати своє нове житло (Ю. Шовкопляс); Опоряджають на зиму овечатник.. жінки (О. Гончар); — Дістаньте шкатулку.., знайдіть бінокль, улагодьте несесер (Леся Українка); Добрі господарі, дбаючи про забезпечення кормів, старанно оправляють та оборюють всі скирти (з журналу); Не прийшлось до пуття врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядковувати — упорядко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упорядковувати — Робити порядок, давати лад <�порядок>, доводити до ладу, приводити в порядок, ставити на свої місця, ОПОРЯДЖАТИ; (справи) полагоджувати; (дані) систематизувати; (словник) укладати. Словник синонімів Караванського
  3. упорядковувати — див. закінчувати; залагоджувати Словник синонімів Вусика
  4. упорядковувати — Ладити, зладжувати, зладити, позладжувати, наладжувати, наладити, поналаджувати, поладжувати, поладити, приладжувати, уладжувати, уладити, повладувати, див. організовувати, регулювати, раціоналізувати, формувати, хазяйнувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. упорядковувати — УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. Словник української мови у 20 томах
  6. упорядковувати — (впорядковувати), -овую, -овуєш, недок., упорядкувати (впорядкувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. || Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. упорядковувати — Упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. упорядковувати — УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. Словник української мови в 11 томах