упорядковувати

УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех.

1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь.

Це була звичайна розмова про те, як він у госпіталі впорядковував записи Брянського перед тим, як послати їх в наркомат (Гончар, III, 1959, 231);

Хмельницький день і ніч упорядковував полки (Кач., II, 1958, 456);

Він того ж дня упорядкував найголовніші справи (Л. Янов., І, 1959, 378);

Дорогою силкувалася [Целя] впорядкувати свої думки, зупинити їх на чімось однім (Фр., II, 1950, 309);

// Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і т. ін. (житло, місто тощо).

Надто втомлений був [Каргат], щоб упорядковувати своє нове житло (Шовк., Інженери, 1948, 4).

2. Систематизувати, складати, підбирати в певному порядку (який-небудь матеріал).

Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядкував його (Гр., II, 1963, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядковувати — упорядко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упорядковувати — Робити порядок, давати лад <�порядок>, доводити до ладу, приводити в порядок, ставити на свої місця, ОПОРЯДЖАТИ; (справи) полагоджувати; (дані) систематизувати; (словник) укладати. Словник синонімів Караванського
  3. упорядковувати — див. закінчувати; залагоджувати Словник синонімів Вусика
  4. упорядковувати — Ладити, зладжувати, зладити, позладжувати, наладжувати, наладити, поналаджувати, поладжувати, поладити, приладжувати, уладжувати, уладити, повладувати, див. організовувати, регулювати, раціоналізувати, формувати, хазяйнувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. упорядковувати — УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ), о́вую, о́вуєш, недок., УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. Словник української мови у 20 томах
  6. упорядковувати — (впорядковувати), -овую, -овуєш, недок., упорядкувати (впорядкувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Доводити до ладу що-небудь, робити належний порядок у чомусь. || Гарно, добре влаштовувати, забезпечувати всім необхідним для нормального життя, праці і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. упорядковувати — КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти). Словник синонімів української мови
  8. упорядковувати — Упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)