упійматися

УПІЙМА́ТИСЯ (ВПІЙМА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.

1. Потрапити у пастку, сітку і т. ін. (перев. про тварин).

А хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак, стяг діда Олофіра з човна? (О. Донченко).

2. перев. на чому, перен., розм. Бути викритим в якихось негативних діях, вчинках.

Тихцем збував торгівцям хліб .. Січкар ні разу не впіймався на цьому гендлі, але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (М. Стельмах);

– Чи на глині, чи на земельці, а діло проверну, – шахраювато осміхається Єгипта. – І постараюся не впійматись ні обехеесівцям, ні рідному своєму начальству (О. Гончар).

◇ (1) Упійма́тися (пійма́тися, спійма́тися, попа́стися і т. ін.) на гаря́чому – бути викритим, спійманим на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін.

Писав спершу українською мовою. Але невдовзі впіймався на гарячому. Занадто “вільно” використав кілька віршів, списавши їх із старих газет (Я. Гримайло);

[Сергєєв:] Піймались! Піймались на гарячому. Знов не лягали? [Ватутін:] А ви, ви чого не спите? (Л. Дмитерко);

– Кузь дорікає? А тому він дорікає, що спіймався на гарячому і хоче знайти для себе якесь виправдання (Григорій Тютюнник);

Перо шкрябає далі, явно випробовуючи самовладання цих, що на гарячому попалися, дипломатів (О. Гончар);

(2) Впійма́тися у сільце́ – потрапити у скрутне, безвихідне становище.

Неля відчула, що впіймалась у сільце. Вона у відчаї повела навкруги очима, наче шукала допомоги в оточуючих предметів (Ірина Вільде).