уражений

УРА́ЖЕНИЙ¹ (ВРА́ЖЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до ура́зи́ти¹.

Блиснув його карабін, – і, мов громом уражений, я покотився між трупи (І. Франко);

– Ще не гнуться козаки, – гукнув з воза старий Бовдюг і впав, уражений кулею в самісіньке серце (О. Довженко);

Грудки з мокрого снігу били так дошкульно, що кожен з нас хапався за вражене місце (Л. Смілянський);

Зібер .. зиркнув на вигнуту, навіть для недосвідченого ока помітно вражену хворобою спину [Пакришня] (Ю. Збанацький);

Повітря важке, густо насичене духом овечої сірки, скипидару, дьогтю, яким заливають уражені коростою місця шкіри (О. Гончар);

То надзвичайно жальне видовище – плодовий сад, уражений яблуневою плодожеркою (з наук.-попул. літ.);

Уражену хімічними речовинами шкіру слід промивати струменем води протягом 15 хв. (з навч. літ.);

У зв'язку із чорнобильською катастрофою .. дослідження свідчать, що в уражених районах ростуть непродуктивні втрати (з газ.);

// у знач. пред.

Американські психологи стверджують, що від 5 до 15 % населення США уражено фобіями (з газ.).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) гро́мом вра́жений (приби́тий, приглу́шений, рідше приши́блений) – надзвичайно схвильований, неприємно здивований, приголомшений чим-небудь несподіваним, остовпілий від чогось.

Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний);

– Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький);

Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його [од нього] старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький);

Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький);

– Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко);

Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко);

– Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити... – Тобто як? – Без очей зостався... Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар);

Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький).

УРА́ЖЕНИЙ² див. вра́жений¹.