1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уражений

ура́жений

I (вражений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уразити I.

|| уражено (вражено), безос. присудк. сл.

II див. вражений I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уражений — ура́жений 1 дієприкметник поранений ура́жений 2 прикметник здивований Орфографічний словник української мови
  2. уражений — УРА́ЖЕНИЙ¹ (ВРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ура́зи́ти¹. Блиснув його карабін, – і, мов громом уражений, я покотився між трупи (І. Франко); – Ще не гнуться козаки, – гукнув з воза старий Бовдюг і впав, уражений кулею в самісіньке серце (О. Словник української мови у 20 томах
  3. уражений — Ура́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. уражений — УРА́ЖЕНИЙ¹ (ВРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́зи́ти¹. Блиснув його карабін, — і, мов громом уражений, я покотився між трупи (Фр. Словник української мови в 11 томах