урвиголова
УРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що зірви́голова;
// Бешкетник.
Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (О. Копиленко);
Наступного року вчитель призначив його класним старостою – цей, мовляв, справно порядкуватиме, ушикує урвиголів (В. Дрозд);
* Образно. Що ж – урвиголова [потік]. До такого й не підступиш близько, та ніхто й не пробує .. А схочеш пити – оббризкає все лице, за шию наллється. Просто свавільник! (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урвиголова — урви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник Орфографічний словник української мови
- урвиголова — Шибайголова, шибеник, урвитель, збитошник, БЕШКЕТНИК, паливода; пробийголова. Словник синонімів Караванського
- урвиголова — див. бешкетник; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- урвиголова — хохл. (сорвігалава) паливода зайдиголова, пробийголова, шибайголова, паливода, палисвіт, отчайдуха, угара, шибеник, гайдабура, див. зірвиголова Словник чужослів Павло Штепа
- урвиголова — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що зірвиголова. || Бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урвиголова — СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм. Словник синонімів української мови
- урвиголова — УРВИГОЛОВА́, и́, ч. і ж., розм. Те саме, що зірви́голова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (Коп., Тв., 1955, 290); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- урвиголова — Урвиголова, -ви м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128. Словник української мови Грінченка