1. Словник синонімів української мови

урвиголова

СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм., ОТРЯ́ХА діал. — Певне є на світі такі сміливці, що не бояться ні жандармів, ні в'язниць (О. Іваненко); Панас думав про Олену, що побігла туди, куди не наважувалися проникнути найодчайдушніші смільчаки (З. Тулуб); Пустився (Іван), як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький); Серед хлопчиків було чимало одчаюг, які розгвинчували снаряди, підривали міни, розкладали ватри з толу (Ю. Яновський); — Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої — тікай од печі. Сталевар — це одчаяка (М. Рудь); — Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою (П. Куліш); Прожогом вискочив (з вікна).. відомий усьому селу отряха Грицько Прокуда (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урвиголова — урви́голова іменник чоловічого або жіночого роду, істота бешкетник Орфографічний словник української мови
  2. урвиголова — Шибайголова, шибеник, урвитель, збитошник, БЕШКЕТНИК, паливода; пробийголова. Словник синонімів Караванського
  3. урвиголова — див. бешкетник; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
  4. урвиголова — хохл. (сорвігалава) паливода зайдиголова, пробийголова, шибайголова, паливода, палисвіт, отчайдуха, угара, шибеник, гайдабура, див. зірвиголова Словник чужослів Павло Штепа
  5. урвиголова — УРВИ́ГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зірви́голова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (О. Словник української мови у 20 томах
  6. урвиголова — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що зірвиголова. || Бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. урвиголова — УРВИГОЛОВА́, и́, ч. і ж., розм. Те саме, що зірви́голова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (Коп., Тв., 1955, 290); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. урвиголова — Урвиголова, -ви м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128. Словник української мови Грінченка