урвистий

КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони (сарни).. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби — степові крутобокі могили (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урвистий — урви́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урвистий — Крутий, стрімкий, крутогорий, крутоярий, крутоберегий, крутобокий. Словник синонімів Караванського
  3. урвистий — УРВИ́СТИЙ, а, е. Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги. Довкола гули рідним шумовинням придеснянські бори, вривався на урвистих берегах терпкий вітер (В. Кучер); Кожному, хто під'їздить до Києва з боку моста ім. Є. Словник української мови у 20 томах
  4. урвистий — -а, -е. Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урвистий — УРВИ́СТИЙ, а, е. Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги. Довкола гули рідним шумовинням придеснянські бори, вривався на урвистих берегах терпкий вітер (Кучер, Дорога.., 1958, 128); Кожному, хто під’їздить до Києва з боку моста ім. Є. Словник української мови в 11 томах