урядити

УРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядити — уряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урядити — Уряди́ти, уряджа́ти. 1. Влаштувати, організувати. Той дім купили ми не на те, щоб там, може, уряджати балі, лиш на те, щоби там колись, як на те позволять средства, заложити бурсу для зовсім бідної молодіжи рускої народности (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. урядити — див. уряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урядити — УРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. урядити — Уряджати, -джаю, -єш сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. см. уряжати. Словник української мови Грінченка