урядити

Уряди́ти, уряджа́ти.

1. Влаштувати, організувати. Той дім купили ми не на те, щоб там, може, уряджати балі, лиш на те, щоби там колись, як на те позволять средства, заложити бурсу для зовсім бідної молодіжи рускої народности (Б., 1895, 10, 2); Ану-ко, добрі люди, хто піде за прикладом Гараздівців? Та же таким чином при добрій згоді можна добре урядити своє житє в рідній стороні, не кидаючи її, не руйнуючи ся і не гинучи під час переселеня до чужого, далекого, невідомого краю (Товариш, 1908, 171-172).

2. Облаштувати, умеблювати. Підписані властителі сего заведеня не щадили трудів ні коштів, а урядили сю подиву гідну каварню з найвибагливійшим комфортом (Б., 1909, рекл.)

// пол. urządzić, urządzać — 1) влаштувати, організувати, 2) обладнати, 3) заст. умеблювати.