урядити

уряди́ти

див. уряджати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядити — уряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урядити — Уряди́ти, уряджа́ти. 1. Влаштувати, організувати. Той дім купили ми не на те, щоб там, може, уряджати балі, лиш на те, щоби там колись, як на те позволять средства, заложити бурсу для зовсім бідної молодіжи рускої народности (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. урядити — УРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. урядити — УРЯДИ́ТИ див. уряджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. урядити — Уряджати, -джаю, -єш сов. в. урядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. см. уряжати. Словник української мови Грінченка