1. Словник української мови у 20 томах

усмиряти

УСМИРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок., УСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, що, рідко.

1. Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін.

Бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (М. Рильський);

Щоб вас, бублейниць, враг побрав! Не буду вас карать громами; По п'ятах виб'ю чубуками, Олімп заставлю вимітать; Я вас умію усмирити (І. Котляревський);

– Все усмиряють [інтервенти]. В себе там, кажуть, давно вже без царів живуть, а як ми піднялися, так зразу усмиряти (О. Гончар).

2. перен., рідко. Зменшувати, послаблювати силу вияву чого-небудь; заспокоювати.

Бий поклони! І плоть старечу усмиряй (Т. Шевченко);

Тепер, наприклад, коли мене голова так шалено болить, ти б, певно, усього спробувала, щоб лише мій біль усмирити (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усмиряти — усмиря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. усмиряти — Приборкувати, укоськувати, упокорювати, УТИХОМИРЮВАТИ, брати в шори, обламувати крила кому; (плоть) приструнювати; (біль) ГАМУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. усмиряти — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. усмиряти — див. здержувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. усмиряти — -ряю, -ряєш, недок., усмирити, -рю, -риш, док., перех., рідко. 1》 Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. 2》 перен., рідко. Зменшувати, послаблювати силу вияву чого-небудь; заспокоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. усмиряти — ПРИДУ́ШУВАТИ (силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін.), ПРИБО́РКУВАТИ, УПОКО́РЮВАТИ (ВПОКО́РЮВАТИ), УСМИРЯ́ТИ заст. — Док.: придуши́ти, прибо́ркати, упоко́рити (впоко́рити), усмири́ти. — Перовський був тут, у Оренбурзі. Словник синонімів української мови
  7. усмиряти — УСМИРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок., УСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., рідко. 1. Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. усмиряти — Усмиряти, -ряю, -єш сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4. Словник української мови Грінченка