1. Словник синонімів Караванського

усмиряти

Приборкувати, укоськувати, упокорювати, УТИХОМИРЮВАТИ, брати в шори, обламувати крила кому; (плоть) приструнювати; (біль) ГАМУВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усмиряти — усмиря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. усмиряти — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. усмиряти — див. здержувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. усмиряти — УСМИРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок., УСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кого, що, рідко. 1. Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. Бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (М. Словник української мови у 20 томах
  5. усмиряти — -ряю, -ряєш, недок., усмирити, -рю, -риш, док., перех., рідко. 1》 Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. 2》 перен., рідко. Зменшувати, послаблювати силу вияву чого-небудь; заспокоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. усмиряти — ПРИДУ́ШУВАТИ (силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін.), ПРИБО́РКУВАТИ, УПОКО́РЮВАТИ (ВПОКО́РЮВАТИ), УСМИРЯ́ТИ заст. — Док.: придуши́ти, прибо́ркати, упоко́рити (впоко́рити), усмири́ти. — Перовський був тут, у Оренбурзі. Словник синонімів української мови
  7. усмиряти — УСМИРЯ́ТИ, ря́ю, ря́єш, недок., УСМИРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., рідко. 1. Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. усмиряти — Усмиряти, -ряю, -єш сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4. Словник української мови Грінченка