1. Словник української мови у 20 томах

утинок

УТИ́НОК (ВТИ́НОК), нка, ч.

1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене.

У всьому корова як корова – і ноги на місці, і роги круті, а ось хвіст – куций. Не хвіст, а утинок (О. Донченко);

Тут кишла людей на долонях нив У зелених втинках тополь і платанів (Л. Первомайський).

2. діал. Обріз (див. обрі́з²).

Бандити зривають з плечей карабіни та втинки і роз'їжджаються на дві сторони (М. Стельмах);

Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру, що лежав поруч у другій борозенці і немилосердно лаявся після кожного пострілу (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утинок — ути́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. утинок — Нка, ч. 1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. 2. діал. Обріз. ...а колимська дорога свій утинок доносить аж сюди, де знемога лячно тонкоголосить. (П-2:167). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. утинок — (втинок), -нка, ч. 1》 Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. 2》 діал. Обріз (див. обріз II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утинок — ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Словник синонімів української мови
  5. утинок — УТИ́НОК (ВТИ́НОК), нка, ч. 1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. У всьому корова як корова — і ноги на місці, і роги круті, а ось хвіст — куций. Не хвіст, а утинок (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. утинок — Утинок, -нку м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7. Словник української мови Грінченка