утинок

ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Гжицький); (Сироватка:) З рушниці тільки горобців добре бити. Відріз — той не зрадить... (І. Микитенко); Панський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан); А нещодавно шумів ліс шумом зловісним, лякав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня); Знайшов під лавою пляшку гасу, ганчірку і, наквацювавши її, заходився біля обрізана (Г. Епік); Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру (М. Стельмах). — Пор. рушни́ця.

ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М. Томчаній); Ничипір Безхлібний.. поклав на бильце трибуни ліву руку, сховав за спину обрубок правої руки (Н. Тихий); А ось хвіст (у корови) — куций. Не хвіст, а утинок (О. Донченко); В нестямі вимахував він оцупком свого.. пужална (О. Гончар); Тарнов кинув у багаття цурпалок, що підкотився йому до ніг (О. Десняк); Сидорчук.. ходив навколо столу й водив по карті важким пальцем-цурупалком (Ю. Бедзик); Люди.. поскладали.. в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утинок — ути́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. утинок — Нка, ч. 1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. 2. діал. Обріз. ...а колимська дорога свій утинок доносить аж сюди, де знемога лячно тонкоголосить. (П-2:167). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. утинок — УТИ́НОК (ВТИ́НОК), нка, ч. 1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. У всьому корова як корова – і ноги на місці, і роги круті, а ось хвіст – куций. Не хвіст, а утинок (О. Донченко); Тут кишла людей на долонях нив У зелених втинках тополь і платанів (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. утинок — (втинок), -нка, ч. 1》 Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. 2》 діал. Обріз (див. обріз II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утинок — УТИ́НОК (ВТИ́НОК), нка, ч. 1. Що-небудь обрубане, обрізане, вкорочене. У всьому корова як корова — і ноги на місці, і роги круті, а ось хвіст — куций. Не хвіст, а утинок (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. утинок — Утинок, -нку м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7. Словник української мови Грінченка