1. Словник української мови у 20 томах

уторовувати

УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.

1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи.

Думка, що доріжку до троянди уторовує той, хто її прищепив, Павлові не подобалася, бо проти такого претендента він не міг виставити свої права (М. Томчаній);

* Образно. Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує (Б. Грінченко).

2. Часто їздячи, ходячи, робити рівним, гладким (шлях, дорогу, стежку і т. ін.).

Клопочеться [хлібороб] біля сонного ще поля. Щоб його енергію примножити, дбає про добрива. Автомобільними скатами уторовує снігові путівці (з газ.);

[Річард:] Ти ж, певне, довго проблукав у пущі? Тяжка дорога? [Джонатан:] Ні, тепер не дуже, за стільки часу вторували люди (Леся Українка);

// перев. зі сл. шлях, перен. Робити легким, звичним, створювати сприятливі умови.

Серед видатних митців, які уторовували шлях нашому кіномистецтву, почесне місце належить і видатному кінооператору Данилу Порфировичу Демуцькому (з наук. літ.);

Поет [І. Франко] висловлює непохитну віру в те, що каменярі-революціонери розіб'ють скелю капіталізму і “кров'ю власною і власними кістками” вторують твердий шлях, по якому “прийде нове життя, добро нове у світ” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторовувати — уторо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторовувати — (шлях) укочувати, накочувати, уїздити, р. утирати, П. прокладати Словник синонімів Караванського
  3. уторовувати — див. топтати Словник синонімів Вусика
  4. уторовувати — (второвувати), -ую, -уєш, недок., уторувати (вторувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. 2》 Часто їздячи, ходячи, робити рівним, гладким (шлях, дорогу, стежку і т. ін.). || перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уторовувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. уторовувати — УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. Того дня, коли Павло знайшов троянду в чагарниках, він загубив свій спокій. Словник української мови в 11 томах