уторовувати

див. топтати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторовувати — уторо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторовувати — (шлях) укочувати, накочувати, уїздити, р. утирати, П. прокладати Словник синонімів Караванського
  3. уторовувати — УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. Словник української мови у 20 томах
  4. уторовувати — (второвувати), -ую, -уєш, недок., уторувати (вторувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. 2》 Часто їздячи, ходячи, робити рівним, гладким (шлях, дорогу, стежку і т. ін.). || перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уторовувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. уторовувати — УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. Того дня, коли Павло знайшов троянду в чагарниках, він загубив свій спокій. Словник української мови в 11 томах