1. Словник української мови в 11 томах

уторовувати

УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех.

1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи.

Того дня, коли Павло знайшов троянду в чагарниках, він загубив свій спокій. Думка, що доріжку до троянди уторовує той, хто її прищепив, Павлові не подобалася, бо проти такого претендента він не міг виставити свої права (Томч., Готель.., 1960, 36);

*Образно. Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує (Гр., 1, 1963, 6).

2. Часто їздячи, ходячи, робити рівним, гладким (шлях, дорогу, стежку і т. ін.).

Клопочеться [хлібороб] біля сонного ще поля. Щоб його енергію примножити, дбає про добрива. Автомобільними скатами уторовує снігові путівці (Рад. Укр., 29. І 1964, 2);

[Річард:] Ти ж, певне, довго проблукав у пущі? Тяжка дорога? [Джонатан:] Ні, тепер не дуже, за стільки часу вторували люди (Л. Укр., III, 1952, 103);

// перев. із сл. Шлях, перен. Робити легким, звичним, створювати сприятливі умови.

Серед видатних митців, які уторовували шлях нашому кіномистецтву, почесне місце належить і видатному кінооператору Данилу Порфировичу Демуцькому (Мист., 6, 1967, 31);

Поет [І. Франко] висловлює непохитну віру в те, що каменярі-революціонери розіб’ють скелю капіталізму і «кров’ю власною і власними кістками» вторують твердий шлях, по якому «прийде нове життя, добро нове у світ» (Іст. укр. літ., І, 1954, 520).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уторовувати — уторо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уторовувати — (шлях) укочувати, накочувати, уїздити, р. утирати, П. прокладати Словник синонімів Караванського
  3. уторовувати — див. топтати Словник синонімів Вусика
  4. уторовувати — УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРУВА́ТИ (ВТОРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. 1. Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. Словник української мови у 20 томах
  5. уторовувати — (второвувати), -ую, -уєш, недок., уторувати (вторувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прокладати, утворювати (шлях, дорогу, стежку і т. ін.), часто ходячи, їздячи. 2》 Часто їздячи, ходячи, робити рівним, гладким (шлях, дорогу, стежку і т. ін.). || перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уторовувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови