1. Словник української мови у 20 томах

уцілілий

УЦІЛІ́ЛИЙ (ВЦІЛІ́ЛИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уцілі́ти.

В самому кінці ешелону стояло кілька уцілілих вагонів, не знищених катастрофою (П. Колесник);

Люди, уцілілі від фашистської розправи, приходили в ліс, просили гвинтівки (М. Шеремет);

Майже усі села і хутори, що були поблизу шляху, яким пересувалися французи, – спалені. А уцілілі оселі переповнені пораненими (П. Кочура);

Поверталися вцілілі васютинчани з фронтів (Іван Ле);

Палали будинки, .. від нестерпного жару лускали ще деінде вцілілі шибки (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уцілілий — уцілі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уцілілий — (вцілілий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уціліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уцілілий — УЦІЛІ́ЛИЙ (ВЦІЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уцілі́ти. В самому кінці ешелону стояло кілька уцілілих вагонів, не знищених катастрофою (Кол., На фронті.., 1959, 98); Люди, уцілілі від фашистської розправи, приходили в ліс, просили гвинтівки (Шер. Словник української мови в 11 томах