уцілілий

уці́лілий

(вцілілий), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уціліти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уцілілий — уцілі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уцілілий — УЦІЛІ́ЛИЙ (ВЦІЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уцілі́ти. В самому кінці ешелону стояло кілька уцілілих вагонів, не знищених катастрофою (П. Колесник); Люди, уцілілі від фашистської розправи, приходили в ліс, просили гвинтівки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. уцілілий — УЦІЛІ́ЛИЙ (ВЦІЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уцілі́ти. В самому кінці ешелону стояло кілька уцілілих вагонів, не знищених катастрофою (Кол., На фронті.., 1959, 98); Люди, уцілілі від фашистської розправи, приходили в ліс, просили гвинтівки (Шер. Словник української мови в 11 томах