фабзаєць
ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., іст., фам., жарт.
Те саме, що фабза́вучник.
Спробував протриматися на випадкових заробітках, малював вивіски і т. ін., але довелося повернутися в село. Через деякий час знов подався в світ, на цей раз – у фабзайці (В. Биков);
Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, “фабзайцем”. Потім став слюсарем (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фабзаєць — фабза́єць іменник чоловічого роду, істота іст., жарт. Орфографічний словник української мови
- фабзаєць — ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., заст., фам., жарт. Те саме, що фабза́вучник. Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, «фабзайцем». Потім став слюсарем (Рад. Укр., 25.VII 1962, 3). Словник української мови в 11 томах