1. Орфографічний словник української мови

фабзаєць

фабза́єць

іменник чоловічого роду, істота

іст., жарт.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабзаєць — ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., іст., фам., жарт. Те саме, що фабза́вучник. Спробував протриматися на випадкових заробітках, малював вивіски і т. ін., але довелося повернутися в село. Через деякий час знов подався в світ, на цей раз – у фабзайці (В. Словник української мови у 20 томах
  2. фабзаєць — ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., заст., фам., жарт. Те саме, що фабза́вучник. Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, «фабзайцем». Потім став слюсарем (Рад. Укр., 25.VII 1962, 3). Словник української мови в 11 томах