1. Словник української мови в 11 томах

фабзаєць

ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., заст., фам., жарт. Те саме, що фабза́вучник.

Ще до Великої Вітчизняної війни прийшов він на завод. Зовсім хлопчиськом був, «фабзайцем». Потім став слюсарем (Рад. Укр., 25.VII 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фабзаєць — фабза́єць іменник чоловічого роду, істота іст., жарт. Орфографічний словник української мови
  2. фабзаєць — ФАБЗА́ЄЦЬ, за́йця, ч., іст., фам., жарт. Те саме, що фабза́вучник. Спробував протриматися на випадкових заробітках, малював вивіски і т. ін., але довелося повернутися в село. Через деякий час знов подався в світ, на цей раз – у фабзайці (В. Словник української мови у 20 томах