1. Словник української мови у 20 томах

фасувати

ФАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Розважувати, розкладати й упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях.

Роздрібні торговельні організації самі фасують товари (з газ.);

Прилад без втручання людини фасує та пакує хімічні реактиви (з газ.);

Фасувати цукор.

2. діал. Складати.

Марія ж геть весь заробіток обертала на ковдри, плахти та хутра й фасувала їх до скрині (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасувати — фасува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фасувати — див. діставати, получати Словник чужослів Павло Штепа
  3. фасувати — фасува́ти 1. отримувати (ст): Бувало, коли терціян Волошин приносив професорам від дирекції місячну платню, проф. Рудницький шепотів мені на вухо: “Товаришу, втікай зі залі й не дивися на ті золоті, бо тобі, напевно, “серце крається”, коли бачиш... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фасувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Розважувати, розкладати та упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Фасувати цукор. 2》 діал. Складати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фасувати — ФАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Розважувати, розкладати та упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Роздрібні торговельні організації самі фасують товари (Рад. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах