фасувати

див. діставати, получати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасувати — фасува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фасувати — ФАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Розважувати, розкладати й упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Роздрібні торговельні організації самі фасують товари (з газ.); Прилад без втручання людини фасує та пакує хімічні реактиви (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. фасувати — фасува́ти 1. отримувати (ст): Бувало, коли терціян Волошин приносив професорам від дирекції місячну платню, проф. Рудницький шепотів мені на вухо: “Товаришу, втікай зі залі й не дивися на ті золоті, бо тобі, напевно, “серце крається”, коли бачиш... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фасувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Розважувати, розкладати та упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Фасувати цукор. 2》 діал. Складати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фасувати — ФАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Розважувати, розкладати та упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Роздрібні торговельні організації самі фасують товари (Рад. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах