1. Словник української мови у 20 томах

фахівець

ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст.

– Їм можна пробачити, вони не фахівці, вони се мусять писати, уриваючись від іншої роботи (Леся Українка);

[Сльозкін:] Нам потрібні фахівці, добре освічені люди, культурні, ділові (І. Микитенко);

– Поет справжній з тебе росте, Павлушо..! – Пригадав [Ґалаґан], що після першого вірша, як тільки прочитав.., уже й відчув це.., не помилився. Ось і шановний добродій... фахівець цієї справи, теж переглянув їх [вірші] (А. Головко);

Те, що старому професорові геофізики коштувало дванадцятирічної праці, радянські .. виконали за два роки (О. Донченко);

Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком чи геологом (з наук.-попул. літ.).

2. Той, хто зробив якесь заняття своєю професією.

– Чого ви хочете від нас? – хрипко запитав пілот .. – Дивимось, де вас краще повісити, – без будь-якої злості, з садистичним спокоєм убивці-фахівця промовив один з німецьких поліцаїв (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фахівець — (той, хто добре володіє даною спеціальністю) професіонал, спеціаліст, (у ремеслі) майстер. Словник синонімів Полюги
  2. фахівець — фахіве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. фахівець — СПЕЦІЯЛІСТ, жм. спец, майстер <�знавець> свого діла. Словник синонімів Караванського
  4. фахівець — див. умілий Словник синонімів Вусика
  5. фахівець — [фах'івец'] -х'іўц'а, ор. -х'іўцем, м. (на) -х'іўцев'і/-х'іўц'у, мн. -х'іўц'і, -х'іўц'іў Орфоепічний словник української мови
  6. фахівець — -вця, ч. 1》 Той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. 2》 Той, хто зробив якесь заняття своєю професією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
  8. фахівець — Фахіве́ць, фахівця́, -це́ві; -хівці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. Словник української мови в 11 томах