1. Словник української мови в 11 томах

фахівець

ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст.

— Їм можна пробачити, вони не фахівці, вони се мусять писати, уриваючись від іншої роботи (Л. Укр., III, 1952, 691);

[Сльозкін:] Нам потрібні фахівці, добре освічені люди, культурні, ділові (Мик., І, 1957, 174);

— Поет справжній з тебе росте, Павлушо..! — Пригадав [Галаган], що після першого вірша, як тільки прочитав.., уже й відчув це.., не помилився. Ось і шановний добродій… фахівець цієї справи, теж переглянув їх [вірші] (Головко, II, 1957, 378);

Те, що старому професорові геофізики коштувало дванадцятирічної праці, радянські фахівці виконали за два роки (Донч., II, 1956, 79);

Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком чи геологом (Знання.., 10, 1965, 18).

2. Той, хто зробив якесь заняття своєю професією.

— Чого ви хочете від нас? — хрипко запитав пілот.. — Дивимось, де вас краще повісити, — без будь-якої злості, з садистичним спокоєм убивці-фахівця промовив один з німецьких поліцаїв (Ю. Бедзик, Полки.., 1959,121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фахівець — (той, хто добре володіє даною спеціальністю) професіонал, спеціаліст, (у ремеслі) майстер. Словник синонімів Полюги
  2. фахівець — фахіве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. фахівець — СПЕЦІЯЛІСТ, жм. спец, майстер <�знавець> свого діла. Словник синонімів Караванського
  4. фахівець — див. умілий Словник синонімів Вусика
  5. фахівець — [фах'івец'] -х'іўц'а, ор. -х'іўцем, м. (на) -х'іўцев'і/-х'іўц'у, мн. -х'іўц'і, -х'іўц'іў Орфоепічний словник української мови
  6. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. Словник української мови у 20 томах
  7. фахівець — -вця, ч. 1》 Той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. 2》 Той, хто зробив якесь заняття своєю професією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
  9. фахівець — Фахіве́ць, фахівця́, -це́ві; -хівці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)