фахівець

Значення в інших словниках

1. фахівець — (той, хто добре володіє даною спеціальністю) професіонал, спеціаліст, (у ремеслі) майстер. Словник синонімів Полюги
2. фахівець — фахіве́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. фахівець — див. умілий Словник синонімів Вусика
4. фахівець — [фах'івец'] -х'іўц'а, ор. -х'іўцем, м. (на) -х'іўцев'і/-х'іўц'у, мн. -х'іўц'і, -х'іўц'іў Орфоепічний словник української мови
5. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. Словник української мови у 20 томах
6. фахівець — -вця, ч. 1》 Той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. 2》 Той, хто зробив якесь заняття своєю професією. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
8. фахівець — Фахіве́ць, фахівця́, -це́ві; -хівці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фахівець — ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. Словник української мови в 11 томах