феска
ФЕ́СКА, и, ж.
Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка – належність національного костюма в деяких східних країнах.
На важких косах червоніла феска з синьою китицею (І. Нечуй-Левицький);
Знов Азія, знов мінарети, мечеті, фески і оригінальні костюми крітян (М. Коцюбинський);
З-за чотирикутного дерев'яного столика підводиться велетенський араб .. з схожою на цеберку фескою на голові (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- феска — фе́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- феска — И, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. Словник поетичної мови Василя Стуса
- феска — -и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; належність національного костюма в деяких східних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- феска — фе́ска, фес (тур. fes) червона вовняна шапочка з китицею. Від назви м. Феца в Марокко, де їх почали виробляти. Словник іншомовних слів Мельничука
- феска — Чоловіча шапочка з червоного фетру у вигляді зрізаної піраміди з чорною китицею на денці; носять у мусульманських країнах. Універсальний словник-енциклопедія
- феска — ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах. На важких косах черсоніла феска з синьою китицею (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах