феска

ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах.

На важких косах черсоніла феска з синьою китицею (Н.-Лев., III, 1956, 389);

Знов Азія, знов мінарети, мечеті, фески і оригінальні костюми крітян (Коцюб., III, 1956, 352);

З-за чотирикутного дерев’яного столика підводиться велетенський араб.. з схожою на цеберку фескою на голові (Загреб., День.., 1964, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феска — фе́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. феска — И, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. феска — ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка – належність національного костюма в деяких східних країнах. На важких косах червоніла феска з синьою китицею (І. Словник української мови у 20 томах
  4. феска — -и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; належність національного костюма в деяких східних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. феска — фе́ска, фес (тур. fes) червона вовняна шапочка з китицею. Від назви м. Феца в Марокко, де їх почали виробляти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. феска — Чоловіча шапочка з червоного фетру у вигляді зрізаної піраміди з чорною китицею на денці; носять у мусульманських країнах. Універсальний словник-енциклопедія