1. Словник поетичної мови Василя Стуса

феска

фе́ска

И, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах.

А наїде феска яка,

а наскочить синя кіраса —

полонитимуть харпака

смертним прасом. (ЗД:142);

По фесці бий. Не упади.

Дивись на лезо,

бо заспівають по тобі

останню месу. (П-2:218).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феска — фе́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. феска — ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка – належність національного костюма в деяких східних країнах. На важких косах червоніла феска з синьою китицею (І. Словник української мови у 20 томах
  3. феска — -и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; належність національного костюма в деяких східних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. феска — фе́ска, фес (тур. fes) червона вовняна шапочка з китицею. Від назви м. Феца в Марокко, де їх почали виробляти. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. феска — Чоловіча шапочка з червоного фетру у вигляді зрізаної піраміди з чорною китицею на денці; носять у мусульманських країнах. Універсальний словник-енциклопедія
  6. феска — ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах. На важких косах черсоніла феска з синьою китицею (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах