фокусництво
ФО́КУСНИЦТВО, а, с.
1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фо́кус² 1).
Фокусництво артистів.
2. перен. Дії, вчинки, властиві фокусникові (у 2 знач.).
Фокусництво чиновників.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фокусництво — фо́кусництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фокусництво — -а, с. 1》 Заняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фокус II 1)). 2》 перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів ( див. фо́кус² 1). 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах