1. Словник української мови в 11 томах

фокусництво

ФО́КУСНИЦТВО, а, с.

1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів ( див. фо́кус² 1).

2. перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фокусництво — фо́кусництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фо́кус² 1). Фокусництво артистів. 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокусникові (у 2 знач.). Фокусництво чиновників. Словник української мови у 20 томах
  3. фокусництво — -а, с. 1》 Заняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фокус II 1)). 2》 перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови