фокусництво
фо́кусництво
-а, с.
1》 Заняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фокус II 1)).
2》 перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фокусництво — фо́кусництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фо́кус² 1). Фокусництво артистів. 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокусникові (у 2 знач.). Фокусництво чиновників. Словник української мови у 20 томах
- фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів ( див. фо́кус² 1). 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах