фокусництво

фо́кусництво

-а, с.

1》 Заняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фокус II 1)).

2》 перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фокусництво — фо́кусництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів (див. фо́кус² 1). Фокусництво артистів. 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокусникові (у 2 знач.). Фокусництво чиновників. Словник української мови у 20 томах
  3. фокусництво — ФО́КУСНИЦТВО, а, с. 1. Зайняття, мистецтво фокусника (у 1 знач.), показування фокусів ( див. фо́кус² 1). 2. перен. Дії, вчинки, властиві фокуснику (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах