фронтальний

ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий.

На схилах – траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним... (І. Нехода);

[Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал! Ввірвались ми з фронтальної атаки в село (О. Левада).

2. Який міститься на передній, лицевій стороні чого-небудь.

З фронтального боку балкони вже давно були зруйновані, на їх місці стирчав тільки покручений метал (О. Гончар);

На збиранні гороху успішно можна використовувати також і трибрусні сінокосарки. Для цього на фронтальну секцію додатково виготовляють правий і лівий польові подільники (з наук. літ.);

// мист. Спрямований обличчям до глядача (про фігуру в живопису та скульптурі).

Фронтальний скульптурний ансамбль.

3. спец. Розміщений переднім, лицевим боком паралельно до чого-небудь.

Фронтальна турбінна камера.

4. метеор. Який перебуває або відбувається в межах атмосферного фронту.

Фронтальна зона; Фронтальна хмарність.

5. перен. Який поширюється на всіх, охоплює всіх; загальний.

Фронтальна перепідготовка вчителів – важлива умова успішного переходу на нові програми й підручники (з газ.);

Фронтальна перевірка знань учнів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтальний — фронта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фронтальний — ФРОНТАЛЬНИЙ – ФРОНТОВИЙ Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція. 2. перен. Літературне слововживання
  3. фронтальний — Чоловий, лобовий; (бік) передній, лицьовий, зовнішній; П. загальний, всеосяжний, всеохопний <н. фронтальна перевірка>. Словник синонімів Караванського
  4. фронтальний — [фронтал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. фронтальний — Передовий, чільний, чоловий Словник чужослів Павло Штепа
  6. фронтальний — -а, -е. 1》 Спрямований у бік фронту противника; лобовий. 2》 Який міститься на передній, лицевій стороні чого-небудь. || мист. Спрямований обличчям до глядача (про фігуру в живопису та скульптурі). 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фронтальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. фронтальний — ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах — траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 256); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал!... Словник української мови в 11 томах