фронтальний

Чоловий, лобовий; (бік) передній, лицьовий, зовнішній; П. загальний, всеосяжний, всеохопний <н. фронтальна перевірка>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фронтальний — фронта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
фронтальний — ФРОНТАЛЬНИЙ – ФРОНТОВИЙ Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція. 2. перен. Літературне слововживання
фронтальний — [фронтал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
фронтальний — Передовий, чільний, чоловий Словник чужослів Павло Штепа
фронтальний — ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах – траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним... (І. Нехода); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал! Ввірвались ми з фронтальної атаки в село (О. Словник української мови у 20 томах
фронтальний — -а, -е. 1》 Спрямований у бік фронту противника; лобовий. 2》 Який міститься на передній, лицевій стороні чого-небудь. || мист. Спрямований обличчям до глядача (про фігуру в живопису та скульптурі). 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
фронтальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
фронтальний — ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах — траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 256); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал!... Словник української мови в 11 томах