1. Словник синонімів української мови

фронтальний

ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм., ОГУ́ЛЬНИЙ рідко; ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який охоплює осіб чи предмети певної категорії); ВАЛОВИ́Й (про урожай, продукцію). У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликано на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник); Болгарія — країна суцільної грамотності (з журналу); Тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (з журналу); Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая,.. щиро співала й підтанцьовувала, танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху (Марко Вовчок); Фронтальна перепідготовка кадрів; Валовий збір зерна.

ЛИЦЬОВИ́Й (який міститься, знаходиться спереду, зовні чого-небудь), ЛИЦЕ́ВИЙ, ФРОНТА́ЛЬНИЙ. У лицьовому відділі черепа 15 кісток. Найбільші з них — щелепні (з підручника); Гостям показали.. перший глобус місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні (І. Волошин); З фронтального боку балкони вже давно були зруйновані (О. Гончар).

ЛОБОВИ́Й (спрямований прямо перед собою, у лоб), ФРОНТА́ЛЬНИЙ. Вогонь партизанів був лобовим огнем з прекрасно замаскованих позицій (С. Воскрекасенко); На схилах — траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, З кинджальним... (І. Нехода).

ПЕРЕ́ДНІЙ (який міститься попереду інших предметів, є передом чогось); ПЕ́РШИЙ (який міститься попереду); ФРОНТА́ЛЬНИЙ (який міститься на або в центральній стороні чогось); ЛОБОВИ́Й (перев. про перед машини, агрегату); ПЕРЕДОВИ́Й (розташований найближче до лінії фронту). Тільки що пором з'їхав на середину, як передня половина його стала тонути (Панас Мирний); Людська течія виносить їх на перший виступ гори (Леся Українка); З фронтального боку балкони вже давно були зруйновані, на їх місці стирчав тільки покручений метал (О. Гончар); По лобовому склу важко спливали краплини дощу (Є. Кравченко); На передових позиціях зав'язуються нові бої (В. Еллан). — Пор. фаса́дний.

ФАСА́ДНИЙ, ЧОЛОВИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, НАЧІ́ЛЬНИЙ, ФРОНТА́ЛЬНИЙ, ФРОНТОВИ́Й діал. Тодоска.. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі бароко (М. Стельмах); Чолова стіна вимита, сріблилася під ясним сонцем (В. Дрозд); В чільне вікно хтось тричі стукнув (П. Козланюк); Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами (І. Ле); З фронтального боку балкони вже давно були зруйновані (О. Гончар); Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно (О. Кобилянська). — Пор. 1. головни́й, 2. головни́й, 1. пере́дній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтальний — фронта́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фронтальний — ФРОНТАЛЬНИЙ – ФРОНТОВИЙ Фронтальний. 1. Який знаходиться на передній стороні чого-небудь; спрямований у бік фронту; лобовий, звернений обличчям до глядача: фронтальний бік будинку, фронтальна стіна, фронтальна атака, фронтальна композиція. 2. перен. Літературне слововживання
  3. фронтальний — Чоловий, лобовий; (бік) передній, лицьовий, зовнішній; П. загальний, всеосяжний, всеохопний <н. фронтальна перевірка>. Словник синонімів Караванського
  4. фронтальний — [фронтал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. фронтальний — Передовий, чільний, чоловий Словник чужослів Павло Штепа
  6. фронтальний — ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах – траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним... (І. Нехода); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал! Ввірвались ми з фронтальної атаки в село (О. Словник української мови у 20 томах
  7. фронтальний — -а, -е. 1》 Спрямований у бік фронту противника; лобовий. 2》 Який міститься на передній, лицевій стороні чого-небудь. || мист. Спрямований обличчям до глядача (про фігуру в живопису та скульптурі). 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фронтальний — ФРОНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Спрямований у бік фронту противника; лобовий. На схилах — траншеї: З фронтальним вогнем, з перехресним вогнем, з кинджальним… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 256); [Андрій:] Алло! Так, так. Товаришу генерал!... Словник української мови в 11 томах