функція

ФУ́НКЦІЯ, ї, ж.

1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін.

Видатний російський кліматолог О. І. Воєйков учив, що ріки, а також значна кількість озер є функцією сучасного клімату (з наук.-попул. літ.).

2. книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось.

Ігор Пантелійович сам заходився вчити Діну, допомагаючи їй опанувати .. функції рахівника (Л. Дмитерко);

Поливання квітника враз припинилося, і водограї, виконавши свою функцію, плавно й дружно перейшли до виконання чисто декоративної ролі (Ю. Смолич);

Гнат .. вже трохи прийшов до тями і вже міг вступити в свої службові функції (Григорій Тютюнник);

// Призначення, роль чого-небудь.

Увечері, після вистави, підвал Кривого Джіммі виконував [інші] функції (Ю. Смолич);

Займенник, співвідносний з іменником або прикметником, приймає на себе найосновніші синтаксичні функції їх у реченні (з наук. літ.).

3. фізл. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин.

Установлено, що сполучення холодового подразника з фізичними вправами позитивно впливає на функції всього організму (з наук. літ.);

Особливе значення для розладів обміну речовин має порушення функцій залоз внутрішньої секреції, які регулюють цей обмін (з наук. літ.).

4. мат. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу).

Функції служать математичними портретами [моделями] різноманітних закономірностей та явищ природи (з наук.-попул. літ.);

Дослідження функцій, що в математичній формі відображують закони природи, .. дозволяє знайти ті максимуми і мінімуми, які характеризують єдність стійкості і мінливості фізичних об'єктів (з наук.-попул. літ.);

Якщо в тригонометричній нерівності функція задається складним аналітичним виразом, то доцільно його спростити (з навч. літ.).

△ (1) Аналіти́чна фу́нкція;

(2) Бар'є́рна фу́нкція – здатність організму захищати власне середовище (шкіру, кров, лімфу і т. ін.) від зовнішніх впливів, а також зберігати його відносну стабільність – гомеостаз.

Бар'єрна функція здійснюється як зовнішніми бар'єрами, наприклад, шкіряним покривом, так і внутрішніми, зокрема – кров'ю (з наук.-попул. літ.);

Шлунковий слиз є багатокомпонентною структурою, яка виконує захисну, травну, транспортну і бар'єрну функції (з навч. літ.);

Якщо у спеку не вживати достатньої кількості рідини, порушується бар'єрна функція організму (із журн.);

(3) Виробни́ча фу́нкція – економічно-математична залежність у формі зв'язку між кількістю продукції, що виробляється, та використаними при її створенні ресурсами виробництва.

Довгострокова виробнича функція показує ефект масштабу, тобто співвідношення між зростанням затрат ресурсів і зростанням обсягів виробництва (з наук.-попул. літ.);

(4) Голомо́рфна фу́нкція, мат. – однозначна аналітична функція.; Грани́ця фу́нкції див. грани́ця;

(5) Екологі́чна фу́нкція, екол.:

а) діяльність кого-, чого-небудь стосовно охорони довкілля.

Порівняно новим явищем у конституційній регламентації функцій держави стало закріплення в Основному Законі України 1996 р. екологічної функції, яка лише тепер стає предметом спеціального наукового дослідження (з навч. літ.);

б) рекреаційна функція природних систем та їх елементів, їхній вплив на життєздатність біосфери;

Екологічна функція лісів – це захист ґрунтів від ерозії, регулювання водостоку, продукування кисню та ін. (з наук. літ.);

(6) Меромо́рфна фу́нкція, мат. – аналітична функція, яку можна подати у вигляді частинних сум двох всюди збіжних числових рядів;

(7) Алгебраї́чна (алгебри́чна) фу́нкція, мат.;

(8) Елемента́рна фу́нкція, мат.;

(9) Ірраціона́льна фу́нкція, мат.;

(10) Ліні́йна фу́нкція, мат.;

(11) Непере́рвна фу́нкція, мат.;

(12) Раціона́льна фу́нкція, мат.;

(13) Трансценде́нтна фу́нкція, мат.;

(14) Експоненці́йна (експоненціа́льна, показнико́ва) фу́нкція, мат. – функція виду у = а в степені x, де а – стале число (додатне, але не дорівнює одиниці).

Суцільна лінія ілюструє наближення отриманих даних експоненційною функцією за методом найменших квадратів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. функція — фу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. функція — (чия) обов'язок, повинність, с. місія; (грошей) призначення, роля; (органів) БІОЛ. праця, діяльність, робота. Словник синонімів Караванського
  3. функція — [функц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. функція — Дія, чинність, праця, завдання, обов'язок, служба Словник чужослів Павло Штепа
  5. функція — (лат. functio — відповідність, відображення) — правило, за яким значенню кожної незалежної змінної відповідає значення певної залежної змінної. Поняття Ф. є одним з центральних теоретичних положень музикознавства (Див. Ф. гармонічні, Ф.змінні, Ф.ладові, Ф. лінеарні, Ф.модальні, Ф.тональні і т.д.). Словник-довідник музичних термінів
  6. функція — -ї, ж. 1》 книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2》 книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось. || Призначення, роль чого-небудь. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. функція — фу́нкція (від лат. functio – виконання, звершення) 1. Діяльність, обов’язок, робота; призначення. 2. матем. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 3. біол. Специфічна діяльність органа чи організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. функція — Одне з найважливіших понять у математиці; взаємно-однозначна відповідність елементам однієї множини X (x ∈ X — аргумент функції) елементів ін. Універсальний словник-енциклопедія
  9. функція — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці... Словник синонімів української мови
  10. функція — Фу́нкція, -ції, -цією; фу́нкції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. функція — ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. У зв’язку з ліквідацією експлуататорських класів відмерла функція придушення їх опору. Словник української мови в 11 томах
  12. функція — рос. функция 1. При програмуванні — процедура, в процесі виконання якої формується певне значення і виклик якої може бути використаний як операнд у виразі. 2. В економіці-конкретне зобов'язання, призначення або спеціалізований вид управління діяльністю. Eкономічна енциклопедія