1. Словник синонімів української мови

функція

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці, відчувати роботу тугих мускулів ніг (М. Коцюбинський); Хорошко придивлявся тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до поведінки металу в глибокому шві (В. Собко). — Пор. 2. ді́яти.

ПРИЗНА́ЧЕННЯ (завдання когось, чогось у житті, існуванні тощо), РОЛЬ, ФУ́НКЦІЯ.

РОЛЬ (робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось), ФУ́НКЦІЯ книжн., ПОЗИ́ЦІЯ. Його роль весільного батька фактично вже вичерпалась (Ю. Смолич); Найвища функція, найвищий обов'язок артиста — бути артистом, творцем, бути самим собою (І. Франко); Зміцнювати міжнародну позицію нашої країни (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. функція — фу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. функція — (чия) обов'язок, повинність, с. місія; (грошей) призначення, роля; (органів) БІОЛ. праця, діяльність, робота. Словник синонімів Караванського
  3. функція — [функц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. функція — Дія, чинність, праця, завдання, обов'язок, служба Словник чужослів Павло Штепа
  5. функція — (лат. functio — відповідність, відображення) — правило, за яким значенню кожної незалежної змінної відповідає значення певної залежної змінної. Поняття Ф. є одним з центральних теоретичних положень музикознавства (Див. Ф. гармонічні, Ф.змінні, Ф.ладові, Ф. лінеарні, Ф.модальні, Ф.тональні і т.д.). Словник-довідник музичних термінів
  6. функція — ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. Видатний російський кліматолог О. І. Воєйков учив, що ріки, а також значна кількість озер є функцією сучасного клімату (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. функція — -ї, ж. 1》 книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2》 книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось. || Призначення, роль чого-небудь. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. функція — фу́нкція (від лат. functio – виконання, звершення) 1. Діяльність, обов’язок, робота; призначення. 2. матем. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 3. біол. Специфічна діяльність органа чи організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. функція — Одне з найважливіших понять у математиці; взаємно-однозначна відповідність елементам однієї множини X (x ∈ X — аргумент функції) елементів ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. функція — Фу́нкція, -ції, -цією; фу́нкції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. функція — ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. У зв’язку з ліквідацією експлуататорських класів відмерла функція придушення їх опору. Словник української мови в 11 томах
  12. функція — рос. функция 1. При програмуванні — процедура, в процесі виконання якої формується певне значення і виклик якої може бути використаний як операнд у виразі. 2. В економіці-конкретне зобов'язання, призначення або спеціалізований вид управління діяльністю. Eкономічна енциклопедія