функція

ФУ́НКЦІЯ, ї, ж.

1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін.

У зв’язку з ліквідацією експлуататорських класів відмерла функція придушення їх опору. Всебічно розвинулись головні функції соціалістичної держави — господарсько-організаторська і культурно-виховна (Програма КПРС, 1961, 88);

Видатний російський кліматолог О. І. Воєйков учив, що ріки, а також значна кількість озер є функцією сучасного клімату (Наука.., 5, 1967, 44).

2. книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов’язок, коло діяльності когось, чогось.

Ігор Пантелійович сам заходився вчити Діну, допомагаючи їй опанувати.. функції рахівника (Дмит., Наречена, 1959, 11);

Поливання квітника враз припинилося, і водограї, виконавши свою функцію, плавно й дружно перейшли до виконання чисто декоративної ролі (Смолич, І, 1958, 65);

У класичному ленінському визначенні функцій преси, визначенні, що стало крилатим, підкреслюється могутність і сила преси як колективного агітатора, пропагандиста і організатора має (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 12);

Гнат.. вже трохи прийшов до тями і вже міг вступити в свої службові функції (Тют., Вир, 1964, 179);

// Призначення, роль чого-небудь.

Але поки що ми знаємо тільки одну функцію грошей: служити формою прояву товарної вартості, або матеріалом, в якому величини товарних вартостей знаходять собі суспільний вираз (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 94);

Увечері, після вистави, підвал Кривого Джіммі виконував [інші] функції (Смолич, Театр.., 1940, 241);

Займенник, співвідносний з іменником або прикметником, приймає на себе найосновніші синтаксичні функції їх у реченні (Сучасна укр. літ. м., 1969, 284).

3. фізл. Специфічна діяльність організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин.

Встановлено, що сполучення холодового подразника з фізичними вправами позитивно впливає на функції всього організму (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 133);

Особливе значення для розладів обміну речовин має порушення функцій залоз внутрішньої секреції, які регулюють цей обмін (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 199).

4. мат. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу).

Всебічний розвиток в нашій країні одержала теорія функцій комплексного змінного (Вісник АН, 11, 1957, 34);

Дослідження функцій, що в математичній формі відображують закони природи,.. дозволяє знайти ті максимуми і мінімуми, які характеризують єдність стійкості і мінливості фізичних об’єктів (Знання.., 11, 1965, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. функція — фу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. функція — (чия) обов'язок, повинність, с. місія; (грошей) призначення, роля; (органів) БІОЛ. праця, діяльність, робота. Словник синонімів Караванського
  3. функція — [функц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. функція — Дія, чинність, праця, завдання, обов'язок, служба Словник чужослів Павло Штепа
  5. функція — (лат. functio — відповідність, відображення) — правило, за яким значенню кожної незалежної змінної відповідає значення певної залежної змінної. Поняття Ф. є одним з центральних теоретичних положень музикознавства (Див. Ф. гармонічні, Ф.змінні, Ф.ладові, Ф. лінеарні, Ф.модальні, Ф.тональні і т.д.). Словник-довідник музичних термінів
  6. функція — ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. Видатний російський кліматолог О. І. Воєйков учив, що ріки, а також значна кількість озер є функцією сучасного клімату (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. функція — -ї, ж. 1》 книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2》 книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось. || Призначення, роль чого-небудь. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. функція — фу́нкція (від лат. functio – виконання, звершення) 1. Діяльність, обов’язок, робота; призначення. 2. матем. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 3. біол. Специфічна діяльність органа чи організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. функція — Одне з найважливіших понять у математиці; взаємно-однозначна відповідність елементам однієї множини X (x ∈ X — аргумент функції) елементів ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. функція — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці... Словник синонімів української мови
  11. функція — Фу́нкція, -ції, -цією; фу́нкції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. функція — рос. функция 1. При програмуванні — процедура, в процесі виконання якої формується певне значення і виклик якої може бути використаний як операнд у виразі. 2. В економіці-конкретне зобов'язання, призначення або спеціалізований вид управління діяльністю. Eкономічна енциклопедія