фініфть
ФІНІ́ФТЬ, і, ж.
Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі.
Великого поширення в Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (з наук. літ.);
// перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю.
Українські фініфті відзначаються великою мальовничістю, яскравістю (з наук. літ.);
// Техніка виготовлення таких виробів.
Навчати фініфті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фініфть — фіні́фть 1 іменник жіночого роду емаль фіні́фть 2 іменник жіночого роду виріб вживається переважно у множині Орфографічний словник української мови
- фініфть — -і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. || перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю. || Техніка виготовлення таких виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фініфть — фіні́фть (грец. χυμευτόν, від χυμεύω – змішую) емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
- фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38); // перев. мн. Словник української мови в 11 томах