1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фініфть

фіні́фть

-і, ж.

Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі.

|| перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю.

|| Техніка виготовлення таких виробів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фініфть — фіні́фть 1 іменник жіночого роду емаль фіні́фть 2 іменник жіночого роду виріб вживається переважно у множині Орфографічний словник української мови
  2. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення в Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (з наук. літ.); // перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  3. фініфть — фіні́фть (грец. χυμευτόν, від χυμεύω – змішую) емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38); // перев. мн. Словник української мови в 11 томах