1. Орфографічний словник української мови

фініфть

фіні́фть 1

іменник жіночого роду

емаль

фіні́фть 2

іменник жіночого роду

виріб

вживається переважно у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення в Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (з наук. літ.); // перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  2. фініфть — -і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. || перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю. || Техніка виготовлення таких виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фініфть — фіні́фть (грец. χυμευτόν, від χυμεύω – змішую) емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фініфть — ФІНІ́ФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38); // перев. мн. Словник української мови в 11 томах