1. Словник української мови у 20 томах

фінішний

ФІ́НІШНИЙ, а, е.

Стос. до фінішу.

Фінішна стрічка;

Фінішна пряма.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінішний — фі́нішний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фінішний — -а, -е. 1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма. 2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. ▲ Фі́нішний створ див. створ. Словник української мови в 11 томах