1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фінішний

фі́нішний

-а, -е.

1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма.

2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінішний — фі́нішний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. Словник української мови у 20 томах
  3. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. ▲ Фі́нішний створ див. створ. Словник української мови в 11 томах