1. Словник української мови в 11 томах

фінішний

ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу.

Фінішна стрічка; Фінішна пряма.

▲ Фі́нішний створ див. створ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінішний — фі́нішний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фінішний — ФІ́НІШНИЙ, а, е. Стос. до фінішу. Фінішна стрічка; Фінішна пряма. Словник української мови у 20 томах
  3. фінішний — -а, -е. 1》 Стос. до фінішу. Фінішна пряма. 2》 перен. Остаточний, останній, який завершує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови